Прислів’я та приказки знайомлять дітей із народною мудрістю, вчать доброти, працьовитості, дружби й уважного ставлення до слова. Тут зібрані приказки для дітей дошкільного віку, а також прості й повчальні прислів’я для дітей 4, 5 класу, які стануть у пригоді для навчання, читання та обговорення.
Про дружбу та взаємини між людьми
- Давній друг ворогом не стане.
- Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться.
- Де робить гурточок, там повний куточок.
- Для доброго друга й вола з плуга.
- Задля друга нового не покидай друга давнього.
- Дружні й хлібом ситі бувають.
- Дружній череді вовк не страшний.
- Друга шукай, а знайдеш — тримай.
- З хати по нитці — сироті свитина.
- І гуси вола з ніг звалять, як їх багато.
- Людина без друзів — мов їжа без солі.
- Людина без друзів, як дерево без коріння.
- Побратим — два рази брат.
- Слову друга вір, але й свого тримайся.
- Сукно вибирай цвітом, а приятеля — привітом.
- Хоч ох, та вдвох.
- Людину пізнають по її друзях.
- З добрими дружись, а лихих стережись.
- Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.
- Дружба дорожча за золото.
- Дружби дружбою шукають.
- Дружба та братерство дорожче багатства.
- Без вірного друга велика туга.
- Добрий чоловік надійніше кам’яного мосту.
- Друзі пізнаються в біді.
- Нових друзів наживай, старих не забувай.
- Два коти в одному мішку не помиряться,
- Згода дім будує, а незгода руйнує.
- З ким поведешся, того й наберешся.
- Одна бджола мало меду наносить.
- Одним пальцем і голку не вдержиш.
- Свої люди – помиримось.
- Ситий голодному не товариш.
- Щасливо там жити, де вміють дружити.
Про добро, чесність і добрі вчинки
- Без лиха не бува добра.
- Від добра добра не шукають.
- Доброго добром згадують.
- Добро — не лихо, ходить по світу тихо.
- Добро плодить добро, а зло плодить зло.
- Не копай другому ями, бо й сам упадеш.
- Усе добре переймай, а зла уникай.
- Як гукнеш, так і відгукнеться.
- Дарованому коневі в зуби не заглядають.
- Не сунь носа до чужого проса.
- Правда очі коле.
- Хліб їж, а правду ріж.
- Мораль чиста — краще всякого намиста.
- Гідність людини визначається її вчинками.
- Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ані до порога.
- Догоджай не людям, а совісті своїй.
- Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.
- Хто честі не має, ані сто кувачів йому не прикує.
- Не місце людину красить, а людина — місце.
- Краса людини — в красі характеру.
- Весна гарна квітами, людина характером.
Про виховання та вчинки
- Діти як квіти: поливай, то ростимуть.
- Тни дерево, доки молоде, вчи дитя, поки мале.
- Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю.
- Оцінюють людину за її вчинками.
- На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
- Добрий приклад кращий за сто слів.
Про працю та працьовитість
- Коли став робить, то байдики не бить.
- Мала бджілка, але й та працює.
- Хто діло робить, а хто гави ловить.
- Який кухар, такий борщ.
- Роботящі руки гори вернуть.
- Без діла сидіти, то можна одубіти.
- Гірко поробиш — солодко з’їси.
- Де руки й охота, там спора робота.
- Не журись та за діло берись.
- Не нагнувшись, гриба не знайдеш.
- Не побігаєш — не пообідаєш.
- Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.
- Очам страшно, а руки роблять.
- Слово — полова, а праця — диво.
- Хто дбає, той і має.
- Добрий початок — половина діла.
- Почати — починає, та кінчати не кінчає.
- Праця людину годує.
- Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
- Без труда нема плода.
- В нього руки на всі штуки.
- Вовка ноги годують.
- В умілого й долото рибу ловить.
- Гірко заробиш – солодко з’їси.
- Де посієш, там і вродиться.
- Діло майстра величає.
- За все береться, та не все вдається.
- Зробив наспіх, як насміх.
- І будень, і неділя – все лінивому безділля.
- Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.
- Кінець діло хвалить.
- Косо, криво, аби живо.
- Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.
- Любиш кататись, люби й санчата возить.
- Під лежачий камінь вода не тече,
- Стук-грюк, аби з рук.
- Як дбаєш, так і маєш.
- Який харч, така й робота.
- Умілому вся робота легка.
- Якщо добре працюватимеш, честь і славу матимеш.
- Лежачого хліба ніде нема.
- Лінивий сидячи спить, лежачи робить.
- Коріння праці гірке, але плоди — солодкі.
- Умій працювати й помічників добирати.
- Щастя не в хмарах ховається, а працею здобувається.
- У праці — краса людини.
- Землю прикрашає сонце, а людину — праця.
- Без роботи — ані хліба, ані хати, ніде і води взяти.
- Дерево шанують, як добре родить, а людину — як добре робить.
- Людина свою долю працею кує.
- Талановитими людьми стають лише у праці.
Про хліб, їжу та достаток
- Без солі, без хліба немає обіду.
- Водою ситий не будеш.
- Де хліб-сіль і каша, там домівка наша.
- Паляниця — хлібові сестриця.
- Борщ та капуста — хата не пуста.
- Давайте що попало: як не хліб, то сало.
- Дурне сало без хліба.
- Літом без молока, що зимою без кожуха.
- Риба — вода, ягода — трава, а хліб усьому голова.
- Хліб — батько, а вода — мати.
- Яка пшениця, така й паляниця.
Про навчання та знання
- Де розумом не дійдуть, те в книжці знайдуть.
- Добре того навчати, хто хоче все знати.
- За одного вченого десять невчених дають, іще й не хочуть брати.
- Знання — дерево, а діло — плоди.
- Книга вчить, як на світі жить.
- Книжка — маленьке віконце, а через нього весь світ видно.
- Шануй учителя, як родителя.
- Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
- Хто людей питає, той і розум має.
- Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
- Вчиться ніколи не пізно.
- Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
- Потрібно вчиться — завжди пригодиться.
- Без муки нема науки.
- Знання красить, а незнання смішить.
- Не пером пишуть, а розумом.
- Не помиляється той, хто нічого не робить.
- Не штука — наука, а штука — розум.
- Один учитель краще, як дві книжки.
- Хто знання має, той мур зламає.
- Що написане пером, того не вивезеш і волом.
- Біда помучить і мудрості научить.
- Знайко біжить, а незнайко лежить.
- Людей питай, а свій розум май.
- Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
- Не вчи рибу плавати.
- Мудрим ніхто не вродився, а розуму навчився.
- Наука для людини — як сонце для життя.
- Де більше науки, там менше муки.
- Хто закінчує вчитися, той перестає жити.
Про розум і мудрість
- Розумний учить, а дурний повчає.
- Розумний розсудить, а дурень осудить.
- Розуму не позичиш.
- Голова без розуму, як ліхтар без свічки.
- Золото без розуму — болото.
- Око бачить далеко, а розум ще далі.
- По одежі стрічають, по розуму проводжають.
- Розум у скрині тримати — все одно, що розуму не мати.
- Розум — скарб людини.
- Розум силу переважить.
- Розумний не подивує, а дурний не побачить.
- Розум за гроші не купиш.
- Чого розумний стидається, тим дурний величається.
- Борода не робить мудрим чоловіка.
- Виріс, а ума не виніс.
- Дивись на зріст, та питайся розуму.
- За дурною головою і ногам нема спокою.
- Свій розум — цар у голові.
- У кого розум — у того й щастя.
- Не краса красить, а розум.
- На свій розум надійся, та й за чужий тримайся.
- Золото без розуму – сміття.
Про слова, мовлення та спілкування
- Порожня бочка гучить, а повна — мовчить.
- Яка головонька, така й розмовонька.
- Там, де дурень тричі скаже, розумний тричі промовчить.
- Що на думці, те й на язиці.
- Язик до Києва доведе.
- Гостре словечко коле сердечко,
- Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
- Лагідні слова роблять приятелів, а гострі — затятих ворогів.
- Добре слово будує, а зле руйнує.
- Добре слово краще за цукор і мед.
- Знаєш – кажи, а не знаєш – мовчи.
- І від солодких слів буває гірко.
- Ласкаве слово, що весняний день.
- Не кидай слів на вітер.
- Не мни слова, говори просто.
- Одне приємне слово наче сад цвіте.
- Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові.
- Розумній голові досить двох слів.
- Сказане слово – срібло, а мовчання – золото.
- Слова щирого вітання дорожчі за частування.
- Слово – не горобець, як вилетить, то вже його не спіймати.
- Слово не полова, язик не помело.
- Слово не стріла, а ранить глибоко.
- Тепле слово і в мороз зігріє.
- Тепле слово і кішці приємне.
- Холодним словом серця не запалиш.
- Шабля ранить тіло, а слова душу.
- Як овечка: не мовить ні словечка.
- Слова в кишені не носить.
- Сказаного і сокирою не вирубаєш.
Про сміливість, страх і силу
- Береженого Бог береже, а козака — шабля.
- Де хоробрість, там нагорода та добрість.
- Ризик — супутник героя.
- Боїться, як чорт ладану.
- Боязливий, як заєць; шкідливий, як кішка.
- У богатиря хоча життя й коротке, та слава вічна.
- Боязливому по вуха, — сміливому по коліна.
- У рай проситься, а смерті боїться.
- Дума п’є воду, а відвага — мед.
- Заєць від листя, а жаба від зайця тікає.
- Злякавсь, аж у п’яти закололо.
- Лякана ворона і куща боїться.
- Не бійся собаки — хазяїн на прив’язі.
- Не лякай мене тим, чого я не боюсь.
- Опікся на молоці, то й на воду дме.
- Сила ламає, а розум у порядок приводить.
- Сила та розум — краса людини.
- Сили багато, а розуму чортма.
- Силі та волі скоряється все.
- Сильна вода греблю рве.
- Смирний плаче, а моторний скаче.
- Сміливість міста бере.
- Сміливого й чорти бояться.
- Таке діло, що треба йти сміло.
- Тихше води, нижче трави.
- Утік не втік, а побігати можна.
Про вчителя
- Священна праця вчителя — щоденна.
- Учитель, як батько й мати, вчить честь шанувати.
- Вчителя й дерево пізнають з плодів.
- Професія вчителя прекрасна, мов на небі сонце ясне.
- Де праця вчителя завзята, там країна на героїв багата.
- Учитель — добра і розуму повелитель.
- Щоб учителем стати, треба щире серце мати.
Про час, терпіння та обачність
- Велике дерево поволі росте.
- Година вранці варта двох увечері.
- Десять разів відміряй, а раз відріж.
- Поспішиш — людей насмішиш.
- Київ не одразу збудовано.
- Краще пізно, як ніколи.
- На все свій час.
- Помалу їдь, то далі будеш.
- Коли не тямиш, то й не берися.
- Що маєш робить, то зроби сьогодні. А що маєш з’їсти, То з’їж завтра.
Про природу та навколишній світ
- Вітер віє і не знає, що погоду він міняє.
- Вода в решеті не встоїться.
- Вода з вогнем не товариші.
- Всі ріки до моря ведуть.
- Де верба, там і вода.
- Де один грибок, там цілий вінок.
- Земля найбагатша, вода найсильніша.
- І гриба знайти треба мати щастя.
- Сади деревину – будеш їсти садовину.
- Скільки сніг не лежатиме, а розстанути мусить.
- Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
- Сонця в мішок не зловиш.
- Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
- Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
Про життя та життєву мудрість
- Перемелеться лихо — добро буде.
- Щастя знає, кого шукає.
- Що буває, те й минає.
- Одна ластівка не робить весни.
- Заварив кашу, так і їж.
- Хто як постелить, так і виспиться.
- Багато грому – мало дощу
- Вчорашньої води не доженеш.
- Глибока вода не каламутиться.
- Кожний дубок хвалить свій чубок.
- Нема тіні без світла.
- Одне дерево ще не ліс.
- Хто змок, той води не боїться.
- Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
Використані джерела
- Гридіна В. Т. Кришталеве джерельце: збірник кращих загадок, прислів’їв та приказок. Дітям 6–10 років. — Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. — 320 с. — ISBN 978-966-338-155-8.
- Українські прислів’я і приказки / упоряд. Т. М. Панасенко; худож.-оформлювач Л. Д. Киркач-Осипова. — Харків: Фоліо, 2004. — 351 с. — (Серія «Перлини української культури»). — ISBN 966-03-2570-3.